26 квітня 1986 року почав відлік Чорнобильської катастрофи.
Ця трагедія ввійшла в історію в усі хроніки людства як рана на тілі України. Надто дорого заплатили й ще доплатимо за Чорнобиль.
Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою. І не віщувала біди. А біда вже занесла свій меч над нашою землею. Із 25-го на 26 квітня о першій годині 23 хвилини, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської електростанції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну температуру.
Не має мабуть, в Україні місця, яке б не було пов’язане з горем Чорнобиля. Комусь довелося стати в ряди тих, хто ліквідував наслідками аварії, комусь – рятувати життя і здоров’я потерпілих, інші допомагали матеріально. Величину трагедії підтверджує і той факт, що саме після Чорнобильської катастрофи Україна була оголошена зоною екологічного лиха.
Чорнобильській трагедії 25 років, якщо можна було б поставити на цьому крапку. На наше горе, Чорнобиль не має минулого. Чим далі від нас ця катастрофа, тим яскравіше виявляються її трагічні наслідки. Рішенням п’ятидесятої сесії Генеральної Асамблеї ООН день 26-го квітня проголошено Міжнародним днем пам’яті Чорнобиля. Наш земний уклін і довічна вдячність усім тим, хто ризикуючи своїм здоров’ям і життям ліквідував наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Ми повинні пам’ятати поіменно героїв, які першими вийшли на лінію вогню, пам’ятати біль і горе людей, які втрачали рідних, свої домівки, для яких життя розкололось в ту страшну ніч, пам’ятати, щоб ніколи цього не повторилось.
-->